Мотивація працівників як фактор стабільності готельного підприємства у воєнний час

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена трансформаційними процесами у сфері готельного бізнесу, спричиненими війною та кризовими умовами функціонування економіки, що висувають нові вимоги до системи управління персоналом і побудови ефективних мотиваційних стратегій. Втрата ква-ліфікованих кадрів, емоційне вигорання, психологічна нестійкість і невизначеність майбутнього створюють суттєві ризики для стабільності та конкурентоспроможності підприємств індустрії гостинності. Метою статті є аналіз сучасних тенденцій у системі мотивації персоналу готель-ної сфери в умовах воєнного часу, визначення особливостей трансформації класичних мотиваційних теорій, а також розробка авторської концепції мотиваційної стійкості як ключового чинника збе-реження трудового потенціалу та стабільності бізнесу. У дослідженні використано комплекс за-гальнонаукових і спеціальних методів: системний та порівняльний аналіз – для вивчення еволюції мотиваційних підходів; методи індукції, дедукції та синтезу – для формування теоретичних поло-жень щодо поняття «мотиваційна стійкість»; причинно-наслідковий аналіз – для виявлення фак-торів впливу на поведінку персоналу; статистичні методи та елементи кейс-дослідження – для оцінки стану трудової мотивації у вітчизняних готелях. У результаті запропоновано авторську модель мотиваційної стійкості, що інтегрує економічні, психологічні, соціальні та організаційні механізми підтримки персоналу.