Особливості відображення правничої термінології у "Словнику української мови" Павла Білецького-Носенка

Abstract

У статті вперше зроблено спробу охарактеризувати правничу термінологію, зафіксовану в укладеному П. Білецьким-Носенком «Словаре малороссийского или юго-восточнорусского языка…». Встановлено, що в пам’ятці найповніше представлена термінологія цивільного права, яка охоплює насамперед майнову лексику, термінологію процесуальних заходів, а також найменування різноманітних документів. Крім спеціальних понять правової сфери, у словнику також широко відображена притаманна юридичним текстам суспільно-політична лексика, зокрема найменування органів, установ і урядів Української гетьманської держави. Другу за чисельністю групу складають кримінально-процесуальні терміни, що позначають здебільшого найменування злочинів, правопорушників, потерпілих, видів і об’єктів покарань, а також процесуальні терміни. Терміногрупи, що дають уявлення про виконавців покарання та форми звільнення від юридичної відповідальності, представлені в пам’ятці одиничними прикладами. Для масиву юридичної термінології словника П. Білецького-Носенка була притаманною яскраво виражена поліномія, причиною побутування якої послужила недостатня урегульованість правових понять на тогочасному етапі розвитку юридичної думки. Проявами поліномії виступають синонімічне багатство юридичної лексики, наявність багатозначних та стилістично забарвлених лексем, а також нечітка диференційованість термінологічних значень. Зафіксовані у словнику П. Білецького-Носенка юридичні терміни як правило мають одну основу. Нечисленні складні утворення здебільшого належать до так званих паратермінів, що, відображаючи буденну правосвідомість, нерегулярно використовувалися в юридичних текстах, заміняючи собою спеціальну термінолексику. Терміни-словосполучення трапляються у пам’ятці надзвичайно рідко як приклади-ілюстрації до окремих вокабул. За походженням юридична лексика словника є питомою, притаманною насамперед офіційно-діловому стилю староукраїнської мови, а також запозиченою з іноземних мов, передусім польської.