https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/87 Thu, 02 Jul 2026 04:55:43 GMT 2026-07-02T04:55:43Z https://er.knutd.edu.ua:443/retrieve/1405/_0000s_0012_загальна-колекція.png https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/87 https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34522 Название: Формування корпоративної стратегії благополуччя персоналу Авторы: Пісоцька, Ія Сергіївна Краткий осмотр (реферат): Дисертацію присвячено вирішенню важливого наукового завдання, яке полягало в обґрунтуванні теоретичних засад та концептуалізації сучасного підходу до формування корпоративної стратегії благополуччя персоналу підприємства, а також у розробленні практичних рекомендацій щодо впровадження комплексної програми корпоративного благополуччя в умовах трансформаційних змін сучасної економіки та існування загроз воєнного часу. У першому розділі «Теоретичні засади формування корпоративної стратегії благополуччя персоналу» автором досліджено змістову сутність і термінологічний зміст поняття «благополуччя персоналу» як об'єкта наукових досліджень та професійної діяльності систематизовано та доповнено теоретичний базис концепції корпоративного благополуччя, проаналізовано моделі його забезпечення, а також обґрунтовано методичні засади формування корпоративної стратегії благополуччя персоналу. Встановлено, що концепція благополуччя персоналу (Employee Wellbeing) є міждисциплінарною сферою дослідження, яка знаходиться на перетині економіки, організаційної психології, антропології, соціології та менеджменту. Попри численні дослідження, проблема забезпечення корпоративного благополуччя персоналу перебуває на допарадигмальному рівні. Запропоновано авторське визначення корпоративного благополуччя персоналу як цілісної, системної та інтегрованої в управлінську модель компанії сукупності політик і практик спрямованих на підтримку, розвиток і збереження фізичного, психологічного, соціального та професійного здоров'я співробітників, що забезпечує стійку працездатність, залученість і продуктивність персоналу та конкурентоспроможність компанії. У другому розділі «Аналіз особистісних і корпоративних чинників забезпечення корпоративного благополуччя персоналу підприємства» представлено результати діагностики рівня корпоративного благополуччя персоналу підприємств, проаналізовано суб'єктивні та об'єктивні чинники його забезпечення, а також визначено проблемні аспекти та зони ризику в управлінні благополуччям працівників в умовах воєнного часу. У третьому розділі «Розробка стратегії формування корпоративного благополуччя персоналу підприємства» розроблено поведінкову модель формування стратегії корпоративного благополуччя персоналу, інтегровану Програму корпоративного благополуччя персоналу на прикладі АТ «Укрпошта» та модель компетенцій корпоративного психолога підприємства, обґрунтовано механізми та інструменти їх реалізації.; The dissertation is devoted to addressing an important scientific problem, which consisted in substantiating the theoretical foundations and conceptualising a modern approach to the formation of a corporate personnel well-being strategy, as well as in developing practical recommendations for the implementation of a comprehensive corporate well-being programme under the conditions of transformational changes in the modern economy and wartime threats. In the first chapter, "Theoretical Foundations of Corporate Personnel Well-Being Strategy Formation", the author examines the substantive essence and terminological content of the concept of "personnel well-being" as an object of scientific inquiry, systematises and supplements the theoretical framework of the corporate well-being concept, analyses the main models of its provision, and substantiates the methodological principles for forming a corporate personnel well-being strategy. In the second chapter, "Analysis of Personal and Corporate Factors in Ensuring Corporate Personnel Well-Being", the results of diagnosing the level of corporate personnel well-being in enterprises are presented, the subjective and objective factors of its provision are analysed, and the problematic aspects and risk zones in managing employee well-being under wartime conditions are identified. In the third chapter, "Development of a Corporate Personnel Well-Being Strategy for an Enterprise", a behavioural model of corporate personnel well-being strategy formation, an integrated Corporate Personnel Well-Being Programme for Ukrposhta JSC, and a competency model for the corporate psychologist of the enterprise have been developed, and the mechanisms and instruments for their implementation have been substantiated. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34522 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34521 Название: Принципи та перспективи застосування сенсорних технологій в організації інклюзивного простору Авторы: Верченко, Е. Є.; Олейнікова, І. В. Thu, 23 Apr 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34521 2026-04-23T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34520 Название: Порівняльний аналіз моделей деформації еластичної оболонки світильника з наномодифікованого силікону Авторы: Бабута, В. Є.; Волох, Л. В. Thu, 23 Apr 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34520 2026-04-23T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34519 Название: Оптимальний режим поширення світла в оптоволокні з різними джерелами Авторы: Олейнікова, І. В.; Шведова, А. Д. Thu, 23 Apr 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34519 2026-04-23T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34518 Название: Аналіз гіпоалергенних покриттів для ювелірних металів: властивості та ефективність Авторы: Дерев’яновський, А. М.; Волох, Л. В. Thu, 23 Apr 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34518 2026-04-23T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34517 Название: Застосування моментної схеми скінчених елементів для розв'язання задач механіки еластомерів Авторы: Лаврик, В. В. Thu, 23 Apr 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34517 2026-04-23T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34516 Название: Системний аналіз показників якості сну для програмної реалізації Авторы: Волівач, А. П.; Листопад, О. Д. Thu, 23 Apr 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34516 2026-04-23T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34515 Название: Креативні індустрії та їх вплив на економічний розвиток України Авторы: Синиця, Володимир Андрійович Краткий осмотр (реферат): Дисертаційна робота є комплексним дослідженням впливу креативних індустрій на економічний розвиток України в умовах сучасних глобальних трансформацій. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі креативних індустрій як важливого чинника економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Особливого значення дослідження набуває в контексті складних економічних і політичних викликів, з якими стикається Україна в умовах повномасштабної війни. За таких обставин креативні індустрії демонструють значний потенціал щодо формування доданої вартості, створення робочих місць, стимулювання інноваційної діяльності та забезпечення стійкості економічного розвитку. У зв’язку з цим виникає потреба в поглибленому дослідженні особливостей функціонування креативних індустрій, їх структурних складових, а також механізмів впливу на соціально- економічний розвиток держави. Креативні індустрії охоплюють галузі, пов’язані зі створенням, виробництвом та розповсюдженням культурних благ і послуг, а також інші сфери, де творчість та інновації є основою для створення економічної вартості, зокрема дизайн, ІТ, рекламу, моду. Креативна економіка розглядається як макрорівневий підхід, що об’єднує всі галузі економіки, де творчий потенціал, інтелектуальна власність та інновації є ключовими ресурсами зростання та конкурентоспроможності. За структурою, креативні індустрії України багатовимірні та охоплюють низку підсекторів, що базуються на інтелектуальній праці, творчості, цифрових технологіях і культурному виробництві. На основі оцінки динаміки експорту та імпорту креативних товарів України, визначено, що зовнішньоторговельні операції з креативними товарами є важливим індикатором інтеграції України у міжнародні ринки культурних, дизайнерських, медіа- та інноваційних продуктів. Встановлено, що креативні індустрії України сформувалися як економічно значущий сектор із високою роллю людського капіталу, цифрових технологій та інноваційної активності, однак ефективність їх функціонування стримується фрагментарністю інституційного середовища, недостатньою міжвідомчою координацією, обмеженістю довгострокових фінансових інструментів і регіональними диспропорціями розвитку. Європейський досвід і результати кількісного аналізу підтверджують доцільність переходу від розрізнених програм підтримки до цілісної моделі інституційної політики, орієнтованої на стратегічне планування, кластеризацію, управління людським капіталом, цифровізацію та міжсекторальну інтеграцію. Авторська модель модернізації інституційного середовища функціонування креативних індустрій, доповнена інтегральним індексом CIDSSU та прогнозними оцінками до 2030 року, формує аналітичну основу для підвищення результативності державної й регіональної політики та створення стійких передумов довгострокового розвитку креативного сектору в умовах післявоєнної трансформації економіки України. Обґрунтовано авторську модель інтегрованої інституційної підтримки розвитку креативних індустрій, яка розглядається як складова структурної модернізації національної економіки та інструмент підвищення її інноваційної, соціальної й регіональної стійкості. Запропонована модель базується на принципах нової інституційної економіки, концепції smart-спеціалізації, управління людським капіталом і міжсекторальної інтеграції, що дозволяє поєднати стратегічну визначеність державної політики з адаптивністю інституційних механізмів у динамічному середовищі креативної економіки. Наукова новизна дисертації полягає в теоретичному обґрунтуванні та розвитку наукових положень щодо ролі креативних індустрій у забезпеченні економічного розвитку України, а також у розробленні прикладних підходів до аналізу й інституційного забезпечення розвитку креативного сектору.; This dissertation is a comprehensive study of the impact of creative industries on Ukraine's economic development in the context of contemporary global transformations. The topic's relevance stems from the growing role of creative industries as a key factor in economic growth and competitiveness of the national economy. The study is particularly significant in the context of the complex economic and political challenges facing Ukraine amid a full-scale war. In these circumstances, creative industries demonstrate significant potential for generating added value, creating jobs, stimulating innovation, and ensuring sustainable economic development. Therefore, an in-depth study of the functioning of creative industries, their structural components, and the mechanisms by which they influence the country's socioeconomic development is needed. Creative industries encompass sectors related to the creation, production, and distribution of cultural goods and services, as well as other areas where creativity and innovation are the basis for generating economic value, including design, IT, advertising, and fashion. The "Creative Economy" is viewed as a macro-level approach that integrates all sectors of the economy, where creative potential, intellectual property, and innovation are key resources for growth and competitiveness. Ukraine's creative industries are structurally multidimensional, encompassing a number of subsectors based on intellectual labor, creativity, digital technologies, and cultural production. A characteristic feature of creative industries is their low capital intensity, which, in contrast to more traditional economic sectors, combined with their high heterogeneity, helps lower barriers to entry into the market for goods and services. This makes creative industries an important component of the modern economy, stimulating innovation, startups, and new entrepreneurial initiatives that are impossible without the creative component. The economic aspect of the creative industries development model is substantiated, envisioning GDP growth, increased competitiveness, and investment attraction through the development of sectors based on creativity and innovation. It has been confirmed that the effective development of creative industries requires a transition from the fragmented use of individual support instruments to a holistic system of economic and managerial interventions based on their complementarity and coherence. The combination of financial, managerial, educational, regulatory, and infrastructural instruments, reinforced by digital priorities and integration into regional smart specialization strategies, creates the conditions for increasing the sustainability and competitiveness of the creative sector. Quantitative results and scenario assessments indicate that the systemic nature of instrumental support determines the possibility of the creative industries' transition from adaptive recovery to a trajectory of accelerated growth and their use as a driver of Ukraine's postwar socioeconomic development. The author presents a model of integrated institutional support for the development of creative industries, which is viewed as a component of the structural modernization of the national economy and a tool for enhancing its innovative, social, and regional resilience. The proposed model is based on the principles of new institutional economics, the concept of smart specialization, human capital management, and cross-sector integration, which allows for the combination of strategic clarity in public policy with the adaptability of institutional mechanisms in the dynamic creative economy. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34515 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34514 Название: Дизайн інтер’єрів бібліотек: історія, тенденції, інновації Авторы: Ришкевич, Наталя Олександрівна Краткий осмотр (реферат): У дисертації здійснено комплексне дослідження історичного розвитку, сучасних тенденцій та інноваційних напрямів формування дизайну інтер’єрів бібліотек. На основі аналізу наукових джерел, нормативних документів та реалізованих бібліотечних об’єктів визначено закономірності трансформації бібліотечного середовища від традиційного книгосховища до відкритого багатофункціонального соціокультурного простору. Виявлено основні тенденції розвитку сучасних бібліотечних інтер’єрів, систематизовано фактори їх формування, узагальнено підходи до функціонально-просторової організації, меблювання та інтеграції цифрових технологій. Удосконалено підходи до історичної періодизації та архітектурно-просторової типології бібліотек. Дістали подальшого розвитку положення щодо ролі меблювання, цифрових технологій та інноваційних рішень у формуванні сучасного бібліотечного середовища. Актуальність дослідження зумовлена зміною ролі бібліотеки в умовах розвитку інформаційного суспільства, цифровізації та трансформації суспільних потреб. Сучасні бібліотеки виконують не лише інформаційну функцію, а й виступають осередками освіти, культури, комунікації, соціальної взаємодії та дозвілля. Це потребує переосмислення підходів до організації їх внутрішнього середовища, забезпечення гнучкості, доступності, інклюзивності та здатності адаптуватися до змінних потреб користувачів. Методологічну основу дослідження становлять системний, середовищний, типологічний та людиноцентричний підходи. Для досягнення поставленої мети використано історико-культурний та історико-архітектурний аналіз, методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, порівняльного аналізу, контент-аналізу, кейс-стаді, функціонально-планувального, композиційно-просторового, ергономічного, нормативного та документально-візуального аналізу. Емпіричну базу дослідження становлять приклади як історичних, так і сучасних бібліотечних об’єктів, реалізованих упродовж XX–XXI ст. У першому розділі «Проблеми формування внутрішнього середовища бібліотек» досліджено стан наукової розробленості проблеми дизайну інтер’єрів бібліотек на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел. Встановлено, що сучасні дослідження бібліотек розвиваються в історико-архітектурному, бібліотекознавчому, типологічному, UX-орієнтованому та середовищно-дизайнерському напрямах. Виявлено трансформацію бібліотеки від традиційного книгосховища до відкритого багатофункціонального соціокультурного простору, орієнтованого на комунікацію, навчання, громадську взаємодію та використання цифрових технологій. Водночас встановлено недостатню розробленість комплексного підходу до аналізу бібліотечного інтер’єру як цілісної системи взаємопов’язаних функціональних, просторових, технологічних, ергономічних та художньо-образних компонентів. Систематизовано понятійно-термінологічний апарат дослідження, що охоплює категорії бібліотечного середовища, функціонально-просторової організації, цифровізації, інклюзивності, гнучкості та трансформації простору. Сформовано методологічну та джерельну базу дослідження, яка поєднує системний, середовищний, типологічний і людиноцентричний підходи та забезпечує комплексне вивчення історичного розвитку, сучасних тенденцій і інноваційних напрямів формування бібліотечних інтер’єрів. У другому розділі «Еволюція, типологія та фактори формування бібліотечного середовища» досліджено історичну еволюцію бібліотечних закладів, сучасну практику проєктування бібліотек, фактори формування бібліотечного середовища та типологію сучасних бібліотек. Проаналізовано розвиток бібліотечних просторів від стародавніх книгосховищ до бібліотек інформаційної доби та виявлено закономірності трансформації їх архітектурно-просторової організації, функціонального наповнення, інтер’єрного середовища та характеру користування. Встановлено, що розвиток бібліотечного простору відбувався від закритих фондосховищних структур до відкритих багатофункціональних середовищ, орієнтованих на широкий спектр користувачів та різноманітні сценарії діяльності. На основі історико-аналітичного дослідження виокремлено чотири моделі розвитку бібліотек: закриту фондоцентричну, репрезентативно-зальну, функціонально- раціональну та відкриту публічну. У третьому розділі «Інноваційні тенденції в організації бібліотечних інтер’єрів» досліджено особливості формування сучасного бібліотечного середовища в умовах цифровізації суспільства та трансформації функцій бібліотеки. Встановлено, що провідною тенденцією розвитку бібліотечних інтер’єрів є перехід від жорстко структурованої системи приміщень до відкритого багатофункціонального середовища, орієнтованого на різноманітні сценарії користування. Систематизовано основні типи функціональних зон сучасних бібліотек, серед яких зони індивідуальної роботи, колаборативні простори, громадські та подієві зони, мультимедійні середовища, рекреаційні, дитячі та молодіжні простори. Визначено особливості їх взаємодії в межах сучасних моделей просторової організації та встановлено переважання гібридних і поліцентричних структур, що забезпечують багатофункціональність, адаптивність і підтримку різних форматів користувацької активності.; The dissertation presents a comprehensive study of the historical development, contemporary trends, and innovative directions in the formation of library interior design. Based on the analysis of scholarly sources, regulatory documents, and implemented library projects, the patterns of transformation of the library environment from a traditional book repository into an open multifunctional socio-cultural space have been identified. The main trends in the development of contemporary library interiors have been revealed, the factors influencing their formation have been systematized, and approaches to functional-spatial organization, furniture design, and the integration of digital technologies have been generalized. Approaches to the historical periodization and architectural-spatial typology of libraries have been further developed. Further development has been given to provisions concerning the role of furniture, digital technologies, and innovative solutions in the formation of the contemporary library environment. The relevance of the research is determined by the changing role of libraries in the context of the development of the information society, digitalization, and the transformation of social needs. Contemporary libraries perform not only an informational function but also serve as centers of education, culture, communication, social interaction, and leisure. This requires a reconsideration of approaches to the organization of their internal environment, ensuring flexibility, accessibility, inclusiveness, and the ability to adapt to the changing needs of users. The methodological framework of the study is based on systemic, environmental, typological, and human-centered approaches. To achieve the research objectives, historicalcultural and historical-architectural analysis, methods of analysis and synthesis, induction and deduction, comparative analysis, content analysis, case study, functional-planning, compositional-spatial, ergonomic, regulatory, and documentary-visual analysis were employed. The empirical basis of this study consists of examples of both historical library facilities and modern ones built during the 21st century. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34514 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34513 Название: Система автоматичного контролю якості повітря з використанням датчиків MQ Авторы: Терешенко, В. В.; Волівач, А. П.; Афтанділянц, В. Є. Thu, 23 Apr 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34513 2026-04-23T00:00:00Z