науковий журнал https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9604 2026-05-16T19:57:37Z 2026-05-16T19:57:37Z Девогуц, Д. Галавська, Л. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33840 2026-05-14T00:02:14Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Диференційований підхід до механічного опорядження ворсового трикотажного матеріалу типу «polar fleece» Авторы: Девогуц, Д.; Галавська, Л. Краткий осмотр (реферат): Розроблено та впроваджено у промислове виробництво технологічний цикл опорядження ворсового трикотажу «Polar fleece», який забезпечує високі теплофізичні характеристики порівняно з іноземними аналогами без додаткових капітальних інвестицій у спеціалізоване обладнання.

2026-01-01T00:00:00Z Коробченко, Є. Горобець, В. Дворжак, В. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33841 2026-05-15T12:02:47Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Математичний експеримент по визначенню товщини магнітопроводу нового механізму переміщення матеріалів швейної машини Авторы: Коробченко, Є.; Горобець, В.; Дворжак, В. Краткий осмотр (реферат): Запропоновані підходи до визначення раціональних параметрів магнітопроводу дозволяють зменшити масу рухомих елементів, підвищити динамічні характеристики механізму переміщення матеріалів швейної машини. Розроблена регресійна модель, а також отримані номограми і таблиці підбору можуть бути використані інженерами для визначення раціональних конструктивних параметрів даного пристрою без проведення складних математичних розрахунків. Це забезпечує скорочення часу проєктування та підвищення ефективності розробки нових технічних рішень.

2026-01-01T00:00:00Z Михайловська, О. Гейващук, С. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33839 2026-05-14T00:02:14Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Розробка системи ергономічних показників дитячого адаптивного взуття Авторы: Михайловська, О.; Гейващук, С. Краткий осмотр (реферат): Отримані результати лягли в основу науково обґрунтованих рекомендацій для дизайнерів та конструкторів спеціалізованого взуття. Запропонований підхід дозволяє створювати вироби, що інтегрують медичну функцію в естетику сучасного дизайну, сприяючи соціальній інклюзії. Висновки статті можуть бути впроваджені у виробництво нових лінійок дитячого адаптивного взуття, а також використані в клінічній практиці реабілітологів та протезистів.

2026-01-01T00:00:00Z Гараніна, О. Редько, Я. Андреєва, О. Воробйов, К. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33838 2026-05-14T00:02:13Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Сучасний стан дослідження матеріалів і функціональних властивостей взуттєвих устілок Авторы: Гараніна, О.; Редько, Я.; Андреєва, О.; Воробйов, К. Краткий осмотр (реферат): Практична значимість полягає в можливості подальшого використання отриманих результатів в якості теоретичної основи для проведення нових експериментальних досліджень і розроблення інноваційних конструкцій взуттєвих устілок з підвищеними гігієнічними та експлуатаційними властивостями.

2026-01-01T00:00:00Z Kolosnichenko, O. Ostapenko, N. Struminska, Т. Lutsker, Т. Mamchenko, Y. Yalovyi, V. Kolosnichenko, М. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33836 2026-05-14T00:02:10Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Designing thermal protective workwear with autonomous life support system Авторы: Kolosnichenko, O.; Ostapenko, N.; Struminska, Т.; Lutsker, Т.; Mamchenko, Y.; Yalovyi, V.; Kolosnichenko, М. Краткий осмотр (реферат): Отримані теоретичні залежності та експериментальні результати забезпечують можливість прогнозування часу захисної дії та ергономічних показників теплозахисного спеціального одягу на передпроєктному етапі. Розроблені принципи проєктування сприяють створенню конкурентоспроможних високотехнологічних виробів для пожежно-рятувальних підрозділів та фахівців, що працюють в умовах екстремальних температур. Упровадження наномодифікованих текстильних матеріалів підвищує гігієнічні характеристики виробів, забезпечує ультрафіолетовий захист, зменшує енерговитрати у виробничому процесі та підвищує екологічну безпечність технології. Запропонований підхід формує методологічну основу для подальшого розвитку адаптивних і автономних систем життєзабезпечення у конструкції сучасного захисного одягу.; The obtained theoretical relationships and experimental results provide the possibility of predicting the protective performance time and ergonomic characteristics of thermal protective special clothing at the pre-design stage. The developed design principles contribute to the creation of competitive, high-technology products intended for fire-rescue units and professionals operating under extreme temperature conditions. The implementation of nanomodified textile materials enhances the hygienic properties of garments, ensures ultraviolet protection, reduces energy consumption in the manufacturing process, and improves the environmental safety of the technology. The proposed approach establishes a methodological foundation for the further development of adaptive and autonomous life support systems in the design of modern protective clothing.

2026-01-01T00:00:00Z Зубкова, Л. Яценко, М. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33837 2026-05-14T00:02:12Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Дослідження кількісних характеристик провідних розмірних ознак фігур дівчат молодшого шкільного віку Авторы: Зубкова, Л.; Яценко, М. Краткий осмотр (реферат): Визначено типологічний склад фігур дівчат молодшого шкільного віку за сполученням величин провідних розмірних ознак для забезпечення підвищення рівня задоволеності цієї групи дітей одягом масового виробництва.

2026-01-01T00:00:00Z Zhao, К. Kosenko, D. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33005 2026-02-27T01:02:01Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Democratising hospital design: Reconfiguration of disciplinary power via M. Foucault’s theory Авторы: Zhao, К.; Kosenko, D. Краткий осмотр (реферат): Інтер’єри лікарень є вирішальними просторами, де форма, матеріали, освітлення та акустика структурують повсякденну поведінку, що робить демократизацію дизайну нагальною темою для якості та гідності медичної допомоги. Це дослідження мало на меті теоретично обґрунтувати й випробувати логіку «демократизованого дизайну», яка переконфігуровує дисциплінарну владу в емансипативну просторову практику. Було застосовано змішані якісні дизайн методи, що поєднують синтез літератури, дискурс-аналіз технічних завдань і стандартів та порівняльні дослідження прикладів п’яти сучасних лікарень для оцінки просторового планування, «мови» матеріалів, регульованого освітлення та партисипативної навігації. Було досліджено, як традиційні інтер’єри кодують ієрархію через радіальне зонування, холодне тверде оздоблення, уніфіковане високояскраве освітлення та звукове середовище з голосовим керуванням; ці конфігурації породжують рутинізовані потоки та асиметричну видимість. Було встановлено, що децентралізовані планування, матеріали, натхненні природою, та освітлення, налаштоване під циркадні ритми, відновлюють баланс сприйняття й приватності, водночас підтримуючи гігієну та пропускну здатність. Було проаналізовано діалогічні інтерфейси – відкриті коридори, зони спільного ухвалення рішень та інфокіоски самообслуговування – і встановлено, що вони зменшують інформаційну асиметрію, підвищують відчуття контролю, а також довіру й задоволеність. Результати було узагальнено як чотирикомпонентну рамку (рух, матеріал, світло, звук), що показує, де конкретні втручання підсилюють або перерозподіляють владу в зонах входу, очікування та лікування; у п’яти прикладах зменшувався стрес від черг, скорочувався час пошуку маршруту та підтримувалася координація персоналу без підвищення ризику, пов’язаного з контролем інфекцій, чи компрометації клінічних процесів. Отримані результати можуть бути використані архітекторами медичних закладів, інженерами та менеджерами лікарень для формування настанов із проєктування та післяексплуатаційних оцінювань, щоб узгоджувати безпеку й ефективність із суб’єктністю, гідністю та участю як у новому будівництві, так і під час поетапних реконструкцій.; Hospital interiors remained decisive sites where spatial form, materials, lighting, and acoustics structured everyday conduct, making the democratisation of design a timely concern for healthcare quality and dignity. The purpose of this study was to theorise and test a “democratisation design” logic that reconfigured disciplinary power into emancipatory spatial practice. A mixed qualitative design method was employed that combined literature synthesis, discourse analysis of briefs and standards, and comparative case studies of five contemporary hospitals to evaluate spatial layout, material language, adjustable lighting, and participatory navigation. How traditional interiors encoded hierarchy through radial zoning, cold hard finishes, uniform high-illuminance lighting, and voice-controlled soundscapes was investigated; these configurations produced routinised flows and asymmetric visibility. Decentralised layouts, nature-based materials, and circadian-tuneable lighting were established to rebalance perception and privacy while sustaining hygiene and throughput. Dialogic interfaces – open corridors, shared decision-making corners, and self-service information – were analysed and were found to reduce information asymmetry, improve perceived control, and increase trust and satisfaction. The findings were summarised as a four-part framework (movement, material, light, sound) showing where specific interventions reinforced or redistributed power across entry, waiting, and treatment zones; across five cases, queuing stress was reduced, wayfinding times were shortened, and staff coordination was supported without increasing infection-control risk or compromising clinical workflows. The results could be used by healthcare architects, engineers, and hospital managers to inform design guidelines and post-occupancy evaluations that align safety and efficiency with agency, dignity, and participation in both new builds and phased renovations.

2025-01-01T00:00:00Z Dyachenko, А. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33006 2026-02-27T01:02:03Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Traditional styles of artistic and industrial art in global practices Авторы: Dyachenko, А. Краткий осмотр (реферат): Незважаючи на зростаючий інтерес до художньо-промислового мистецтва, відсутня систематизована типологія його стильових і технологічних характеристик, яка дозволила б інтегрувати локальні традиції у глобальний мистецький дискурс. Мета статті полягала в аналізі ключових тенденцій і виявленні провідних авторських технік та традиційних стилістик у художньо-промисловому мистецтві XXI століття на прикладі творчих практик сучасних зарубіжних митців. У дослідженні використано порівняльний, історико-культурний, контент- та дискурс-аналіз. Основні результати дослідження засвідчили, що художньо-промислове мистецтво перебуває під потужним впливом глобалізаційних процесів і технологічних трансформацій, але водночас все активніше повертається до ремісничих традицій. Виявлено, що майстри, працюючи у відкритому транскультурному просторі, переосмислюють традиційні стилістики не як архаїчні чи застарілі форми, а як засіб формування нових культурних кодів. Традиційні ремісничі техніки та матеріали набувають статусу концептуальних інструментів, здатних передавати складні смисли, укорінені ідентичності та історичну пам’ять. Водночас технологічні інновації (цифрові медіа, автоматизоване виробництво, 3D-друк тощо) сприяють формуванню нових форматів творчості, які поєднують естетику, функціональність та сталість. Узагальнено й систематизовано чинники, що формують сучасні естетичні орієнтири, соціокультурні стратегії та ремісничі практики в умовах транскультурного середовища. Особлива увага приділена аналізу того, як поєднання інноваційних технологій та традиційних технік сприяє появі нових художніх мов і моделей взаємодії між мистецтвом та суспільством. Доведено, що поєднання авторських технік і ремісничих підходів із сучасними технологіями створює підґрунтя для оновлення художньо-промислового мистецтва та формування його конкурентоспроможності на світовій арені. Результати можуть бути використані для розробки концепцій інтеграції традиційної стилістики в сучасні мистецькі практики, що є особливо актуальним у процесах збереження культурної ідентичності.; Despite the growing interest in arts and crafts, there is no systematic typology of its stylistic and technological characteristics that would be used to integrate local traditions into the global artistic discourse. The study aimed to analyse key trends and identify leading authorial techniques and traditional styles in 21st-century industrial art, using the creative practices of contemporary foreign artists as examples. The study used comparative, historical-cultural, content and discourse analysis. The main results of the study showed that industrial art is under the powerful influence of globalisation processes and technological transformations, but at the same time is increasingly returning to craft traditions. The study revealed that master craftsmen, working in an open transcultural space, reinterpret traditional styles not as archaic or outdated forms, but as a means of forming new cultural codes. Traditional craft techniques and materials are acquiring the status of conceptual tools capable of conveying complex meanings, deep-rooted identities and historical memory. At the same time, technological innovations (digital media, automated production, 3D printing, etc.) contribute to the formation of new formats of creativity that combine aesthetics, functionality and sustainability. The factors that shape contemporary aesthetic guidelines, sociocultural strategies and craft practices in a transcultural environment have been summarised and systematised. The analysis of the effect of combining innovative technologies and traditional techniques on the emergence of new artistic languages and models of interaction between art and society was emphasised. The study proved that the combination of authorial techniques and craft approaches with modern technologies creates the basis for the renewal of artistic and industrial art and the formation of its competitiveness on the world stage. The results can be used to develop concepts for integrating traditional stylistics into contemporary artistic practices, which is particularly relevant in the processes of preserving cultural identity.

2025-01-01T00:00:00Z Bolharova, N. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33004 2026-02-27T01:02:02Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Typological and factor analysis of personality in the context of architectural design Авторы: Bolharova, N. Краткий осмотр (реферат): Сучасний розвиток архітектури та дизайну характеризується зростанням потреби у створенні середовищ, що враховують не лише функціонально-естетичні, а й психологічні особливості користувачів. Актуальність дослідження полягає у необхідності інтеграції індивідуальних психологічних характеристик у проєктні рішення для забезпечення комплексного комфорту людини. Метою роботи було формування методологічного підходу до створення персоналізованого архітектурного середовища на основі моделі Big Five, що дозволяє співвіднести риси особистості з конкретними просторовими, колористичними, матеріальними та світловими параметрами. У дослідженні використано методи аналізу наукових джерел, логіко-семантичного зіставлення, узагальнення, кейс-аналізу та візуалізації результатів. Розглянуто вісім провідних теорій особистості та здійснено їх порівняльний аналіз щодо можливостей практичного застосування у проєктуванні. Розроблено таблиці, що демонструють відповідність психологічних характеристик дизайнерським рішенням, зокрема вплив рис Big Five на вибір просторових схем, колірних палітр, матеріалів і сценаріїв освітлення. Створено приклади адаптації інтер’єрів та публічних просторів до профілів користувачів із різним рівнем відкритості до досвіду, екстраверсії, доброзичливості, сумлінності й нейротизму. Результати підтвердили, що персоналізований підхід дозволяє підвищити емоційний комфорт, продуктивність і психологічне благополуччя, а також забезпечити баланс між індивідуальними та колективними потребами. Практична цінність роботи полягає у створенні системи рекомендацій для архітекторів і дизайнерів, що сприяє формуванню індивідуально комфортних, гнучких та психологічно збалансованих середовищ у житловій, офісній та міській архітектурі.; Contemporary development of architecture and design is characterised by a growing demand for environments that consider not only functional and aesthetic aspects but also the psychological characteristics of users. The relevance of the study lies in the need to integrate individual psychological traits into design solutions to ensure comprehensive human comfort. The purpose of the study was to develop a methodological approach to create a personalised architectural environment based on the Big Five model, which allows correlating personality traits with specific spatial, colouristic, material, and lighting parameters. The study employed methods of scientific literature analysis, logical-semantic comparison, generalisation, case analysis, and visualisation of results. Eight leading personality theories were examined and subjected to comparative analysis in terms of their applicability to design practice. Tables were developed to demonstrate the correspondence between psychological characteristics and design solutions, particularly the influence of the Big Five traits on the choice of spatial layouts, colour palettes, materials, and lighting scenarios. Examples were created to illustrate the adaptation of interiors and public spaces to user profiles with varying levels of openness to experience, extraversion, agreeableness, conscientiousness, and neuroticism. The results confirmed that a personalised approach enhances emotional comfort, productivity, and psychological well-being, while also ensuring a balance between individual and collective needs. The practical value of the study lies in the development of a system of recommendations for architects and designers, aimed at shaping individually comfortable, flexible, and psychologically balanced environments in residential, office, and urban architecture.

2025-01-01T00:00:00Z Bryzhachenko, N. Bosyi, I. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33003 2026-02-27T01:01:58Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Interactive “smart” glass as an element of forming an adaptive object-spatial environment Авторы: Bryzhachenko, N.; Bosyi, I. Краткий осмотр (реферат): «Розумне» скло як новий матеріал із функціональними та візуальними перевагами привертає увагу архітекторів і дизайнерів, відкриваючи нові можливості для сучасних інтер’єрів. Зростання кількості проєктів і відсутність узагальненого досвіду визначили актуальність дослідження. Метою роботи став аналіз тенденцій впровадження інтерактивного «розумного» скла в дизайн інтер’єру житлового та громадського призначення, визначення його класифікації та функціонально-утилітарних можливостей в аспекті формування адаптивного предметно-просторового середовища. Дослідження базувалося на комплексі загальнонаукових теоретичних методів пізнання, що включало впровадження таких методів як аналіз, синтез, класифікація та узагальнення. Надано авторську дефініцію поняття «розумне» скло в аспекті формування адаптивного простору. На основі аналізу практичного матеріалу було систематизовано «розумне» скло за функціонально-утилітарними можливості при формуванні адаптивного предметно-просторового середовища. В результаті роботи були визначені прийоми впровадження різних видів «розумного» скла в дизайн інтер’єру житлового та громадського простору. Встановлено, що найпоширенішими є сенсорні та проекційні технології, які формують візуально- комунікативне середовище в публічних просторах. У житлових інтер’єрах «розумне» скло виконує переважно утилітарну функцію, сприяючи енергозбереженню та приватності. Результати також підтвердили естетичний і функціональний потенціал «розумного» скла як елемента адаптивного простору. Систематизація матеріалу щодо впровадження «розумного» скла в сучасний інтер’єр дасть змогу українським архітекторам і дизайнерам застосовувати теоретичні знання у проєктній практиці для створення інтерактивного предметно-просторового середовища. Представлені теоретичні напрацювання можуть слугувати основою для прогнозних дизайн-рішень із використанням окремих видів «розумного» скла.; “Smart” glass, as a new material with functional and visual advantages, attracts the attention of architects and designers, opening up new opportunities for modern interiors. The growing number of projects and the lack of generalised experience have determined the relevance of the study. The aim of the work was to analyse trends in the implementation of interactive “smart” glass in the interior design of residential and public buildings, to determine its classification and functional and utilitarian capabilities in terms of forming an adaptive spatial environment. The research was based on a set of general scientific theoretical methods of cognition, which included the implementation of such methods as analysis, synthesis, classification, and generalisation. The author’s definition of the concept of “smart” glass in terms of the formation of an adaptive space was provided. Based on the analysis of practical material, “smart” glass was systematised according to its functional and utilitarian capabilities in the formation of an adaptive object-spatial environment. As a result of the work, methods for implementing various types of “smart” glass in the interior design of residential and public spaces were identified. It was found that the most common are touch and projection technologies, which form a visual and communicative environment in public spaces. In residential interiors, “smart” glass performs a predominantly utilitarian function, contributing to energy conservation and privacy. The results also confirmed the aesthetic and functional potential of “smart” glass as an element of adaptive space. Systematisation of material on the implementation of “smart” glass in modern interiors will enable Ukrainian architects and designers to apply theoretical knowledge in design practice to create interactive object-spatial environments. The presented theoretical developments can serve as a basis for predictive design solutions using certain types of “smart” glass.

2025-01-01T00:00:00Z